Народна ікона на склі відродилась на сторінках альбому

06 Червня 2008

    Ідея видання належить Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток, заснованого у Львові у 2003 році при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Це вже двадцятий альбом, втілений за участю цієї інституції. Збір й упорядкування артефактів здійснила Оксана Романів-Тріска — художниця, яка ще із студентських років цікавиться і збирає народні ікони на склі. А науковим редактором видання став член-кореспондент Академії мистецтв України, авідувач від ділу народного мистецтва Інституту народознавства Михайло Станкевич.
    Оксана Романів-Тріска розповіла, що складність підбору експонатів полягала в тому, що більшість із них розпорошені по приватних збірках України. У цьому, власне, унікальність видання — опубліковані твори, які були недоступні для вивчення, тепер належать до загально-національного надбання і фігурують як вагомий і надзвичайно своєрідний пласт народного мистецтва України.

    Ікона на склі як вид народної творчості був розвинений у Карпатському регіоні та на прилеглій території. Твори виконували лише на релігійну тематику. У місцях найбільшого поширення — на Буковині, Гуцульщині, Покутті — їх називали «образами» (визначення «ікона» стосувалося церковних творів). Донедавна у світовому мистецтвознавстві не існувало поняття «українське малярство на склі» — в польській літературі фігурують «покутські», «гуцульські», «буковинські» ікони, але ніде не зафіксована їх приналежність до України. Цей альбом, де зібрано близько чотирьохсот образів, дозволяє впевнено і переконливо задекларувати автентичність цього мистецького явища в Україні.
    Збереглося багато образів із зображеннями святих, яким у народі приписували «заступницьку» силу. Святий Миколай за популярністю поступався лише Богородиці й Ісусові Христу. Юрій Змієборець в Україні віддавна тотожний з образом національного героя, що став на захист добра та справедливості. У малярстві на склі св. Юрій представлений на здибленому білому коні, перемагаючи змія. Серед жіночих постатей святих набули поширення Варвара, Параскева та Катерина. Св. Варвара займає особливе місце в пантеоні «заступницьких» образів. Її шанували як покровительку жіноцтва. Свята Параскева найчастіше з’являється в багатофігурних композиціях поряд із св. Миколаєм, Варварою та Василієм. Її вважали патронкою прядіння, ткацтва та родинного добробуту.

    «Західноукраїнське малярство на склі — феномен національної культури. У ньому збережено дух віків, генетичну
пам’ять і частку душі здебільшого безіменного творця, — зазначає Оксана Романів-Тріска. — Нова для України
техніка виконання, яку запозичили в західних країн-сусідів, була вдало використана місцевими майстрами. Вони творили ікони на склі з огляду на смаки й уподобання етнічного населення, до якого належали, і відображали у своїх
роботах усталені іконописні традиції».

    Під час презентації голова Правління ВАТ «КРЕДОБАНК» Степан Кубів зазначив, що альбом «Народна  ікона на склі» — це «та вічна пам’ять, яка залишиться не тільки згадкою про минуле, а на дбанням нації й українських традицій і для сучасного, і для майбутнього. Це підтвердження того, що тільки інтелігентність, любов до України, до мистецтва можуть зробити суспільство моральним і відповідальним. Адже сьогодні найбільша криза, яка є в суспільстві, — це
криза моралі», — наголосив Степан Кубів. КРЕДОБАНК, як і його інвестор польський банк PKO BP SA, з розумінням ставиться до соціальної відповідальності бізнесу перед культурою і мистецтвом. Адже історія української нації свідчить про велике майбутнє, і велике ще не вивчене минуле. «І треба, щоб саме ми зберегли нашу історію для онуків. Це наше завдання, наша моральна відповідальність. Я вірю, що кожен, хто працює в бізнесі, зобов’язаний підтримувати наше мистецтво, любити історію народу», — сказав Степан Кубів і додав, що за сприяння банку світ побачить і «Дитяча ікона на склі».